І що таке "сім’я” і "школа” знов згадала.

У книзі мудрий автор оповів

Про вічну зайнятість батьків,

Про суперечки дітлахів

І про невдах-учителів.

А ще про тих, ким нас лякають,

І що нам вчитись заважає,

І про війну в країнах Сходу,

Про те, що нам не буде переводу.

Тут казка із реальністю зріднилась:

Бабай, Бабайка, Чахлик і Яга,

І Чакалка у лісі появилась.

Усі знайомі, особливо костяна нога.

На розсуд ви думки мої прийміть.

Критикувати відгук зразу не спішіть!

Я, як і Стефа, - сміхотунка,

А мама каже ще й пустунка!

Дорослі часто так вважають,

Коли ми, діти, забажаєм

Побавитися, посміятись,

Потеревеніти, погратись.

Коли ж веселощі нестерпні відлітають,

І залишаюсь я на самоті,

Книжки  мені пісні співають

Про незбагненні та незвідані світи.

Нічні пригоди Стефи уявити важко:

Страшнюча Чакалка  і непролазний ліс.

Чи сон? Чи марево? Чи казка?

Протяжно стогне вовк чи виє лис?

Це з полювання кандидатка педнаук чвалає,

У школу лісову мішок непослухів несе.

Тепер матуся колискову їм не заспіває,

А батько в цирк дітей не повезе.

Сіяре! Стефо! Ірцю і Орино!

Даремно пустували ви щодня.

Чекає покарання непокірную дитину,

З цього питання маю тверду думку я.

Бідненька Чакалка, занедбана, забута!

Хоч і освіту гідну має, і диплом,

А все ж таки до лісу темного прикута,

Бо не забуде той професорський апломб.

Не оцінив професор непривітний

На раді вченій дисертацію нову.

Який же справді ви амбітний!

Такий пихатий, навіть не повів брову!

Чакалка в лісі відтепер працює.

Створила школу для непослухів малих,

Усі знання педагогічні тут тамує,

Підсилює шкідливі звички в них:

Чинити бешкет, пустувати,

Кусати, дряпати, плювати,

Не митись, битися, не спати,

Не вчитись, а постійно розважатись.

За ці уроки  так жорстоко поплатилась!

Малі бешкетники-веселуни

Раптово пиво в холодильнику знайшли,

Враз на тубільців обернулися вони,

Зчинили бешкет й школу рознесли.

Розумна Стефонька пораду їй дає -

Не плакати, а в місто перебратись,

Ажде талант у кандидатки є:

Навчить дітей, як в лісі орієнтуватись.

Як тільки сон  казковий  в небо відлетів,

Прокинулася Стефа і почула тиху пісню. 

Це він на рукаві футболки так тремтливо мерехтів,

Той самий хрущ, що жив колись на вишні…   

Читайте книгу цю дорослі й дітлахи!

Нехай зникають ваші всі страхи!

Хай мир і злагода в родині запанує!

Нехай веселая малеча знов не бешкетує!