Відгук
на повість Олеся Ільченка «Таємниця старої обсерваторії»,
підготовленого ученицею 5-Б класу
ЗОШ № 2 м. Красноармійська
Булавіною Катериною
Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ видно.
Народна мудрість
Неможливо не погодитися з цим прислів’ям! Дійсно, книга дарує кожному з нас щастя пізнання світу, розуміння законів життя. Завдяки спілкуванню з книгою ми розвиваємо пам'ять, мислення, уяву.
Я дуже люблю читати. Мені подобається переживати пригоди літературних героїв, переноситися в часі й просторі. А ще завжди цікаво порівнювати власні думки з думкою автора, фантазувати, як би сама вчинила на місці персонажів твору.
Справжнім відкриттям для мене стала книга Олеся Ільченка «Таємниця старої обсерваторії». Заінтригувала вже сама назва твору! Я припустила, що йтиметься про якість астрономічні спостереження, дослідження й пригоди. І не помилилася!
Із задоволенням хочу порекомендувати прочитати цю книгу не тільки любителям пригод, а й тим, кому подобається ставити досліди, хто цікавиться наукою, мріє побувати в минулому чи майбутньому. Чи знаєте ви, що є фантастичні школи без учителів, а ваші однолітки залюбки на уроках біотехнологій самі можуть створювати нові види тварин та рослин? Не знаєте?! Тоді ви залюбки прочитаєте, як на світі Юкеамоа за допомогою біокомп’ютерів та біомаси вирощують небачених досі метеликів, рибок та трицератопсів.
Сюжет книги загадковий і непередбачуваний. Головні герої, Влад та Оленка, - справжні друзі, ніколи не полишають один одного в біді й разом протидіють злим силам. Вони знайомляться з Незнайомцем, який приводить їх до старої обсерваторії. Чорний Плащ просить Влада допомогти повернутися у свій вимір. Для цього потрібно лише покрутити Ручку Переміщення… Так розпочинаються незвичайні подорожі дітей у різні паралельні світи.
Я щиро співчувала героям твору, коли вони опинялися в небезпеці. Зустріч із жуками та богомолом, полон у капітана-зарізяки Чорної Бороди, ув’язнення в тюрмі Володаря та напад велетенських синіх носорогів – усі ці епізоди жахали мене й примушували надзвичайно хвилюватися за маленьких мандрівників.
Найбільше мені сподобався епізод, де Влад з Оленкою протидіють драконам та гіппогрифам – чудовиськам, що хотіли завоювати світ Елонгреон. Як вправно націлив свого списа на хижу потвору малий відчайдух! Звитягу дітей навіть схвально оцінили вправні лицарі короля Імгарда, доповівши йому про їхню перемогу над гіппогрифом.
Кумедним є образ професора Пилипа. Владу та Оленці він представляється як Філ, бо так його звуть колеги-вчені в Європі та Америці. Він завжди неуважний, постійно потрапляє в халепу, розмовляє сам із собою, а до того ж ще й смішно чихає. Хоча виглядає Філ, як невисокий сивий дідок із борідкою, однак у душі він справжнісінька дитина. На Муні він їсть так багато ласощів, що об’їдається кульками з морозива зі смаком торта та шоколаду водночас й потребує допомоги лікаря. Проте вчений знайомить дітей зі своїми науковими дослідами із простором і часом, допомагає влаштовувати лазівки поміж світами, створює ворп-двигун, що викривлює простір.
Прочитавши книгу, я вкотре переконалася, що дружба – найцінніший скарб. Куди б не заносила нас доля, потрібно завжди залишатися вірним товаришем, уміти співчувати чужому горю. Ще важливо прислухатися до того, що кажуть старші, бути чемним та слухняним. Я зрозуміла, що не буває безвихідних ситуацій. Порятунком може стати рішучість, кмітливість та завзятість.
Отож, читайте книгу Олеся Ільченка «Таємниця старої обсерваторії», щоб поринути в незвичайні світи, щоб відчути магію художнього слова, щоб зрозуміти значення дружби в нашому житті!
| 
