10 Листопада 2013 - Блог - Творча лабораторія вчителів УМЛ ЗОШ № 2

МЕТОНІМІЯ

Теоретичні відомості

1. Метонімія (від грецького metomymia, буквально — перейменування) — вид тропів — зворот мови, для якого характерне заступання одного слова іншим, суміжним за суттю.
2. Метонімія — перенесення назви певного предмета, явища або класу предметів на інший предмет, явище або клас на основі суміжності. Названі предмети, явища чи класи перебувають із ним у тісному зв'язку.
Метонімія допомагає виділити чи підкреслити якраз ту рису у зображуваному предметі, на яку автор хоче звернути увагу читача.
Наприклад: Несе Полісся в кошиках гриби (тобто люди, що проживають на території Полісся).
Флоренція плаче йому навздогін (тобто жителі Флоренції).
Метонімія перейменовує предмет, оскільки можлива взаємозаміна понять, які в реальності вз ... Читати далі »

Переглядів: 1442 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Синекдоха

СИНЕКДОХА

Теоретичні відомості

1. Синекдоха — заміна частини цілим і цілого — частиною, однини — множиною, множини — одниною.
2. Синекдоха (від грецького synekdoche, буквально — співвіднесення, співрозуміння) — різновид метонімії, що грунтується на суміжності (зіставленні) кількісного характеру предметів та явищ (уживання однини у значенні множини, й навпаки тощо).
3. Синекдоха (співвіднесення) — троп, часто трактований як різновид метонімії, назва частини заміняє назву цілого, або навпаки. Межа між метонімією і синекдохою досить умовна. Наприклад: Випив усе молоко; матеріальні цінності творить людська рука; для учня основне джерело знань — підручник; космічні кораблі линут ... Читати далі »

Переглядів: 895 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Гіпербола

ГІПЕРБОЛА

Теоретичні відомості

1. Гіпербола — різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства.
2. Гіпербола (від грецького huperbole — перебільшення) — різновид тропу, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.
3. Гіпербола (перевага, збільшення) — різновид тропу, перебільшення явища, дії предмета, яких-небудь їхніх ознак, властивостей, характеристик.
Наприклад:
Вола ... Читати далі »

Переглядів: 1133 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Літота

ЛІТОТА

Теоретичні відомості

1. Літота — художнє применшення величини, сили, значення явища.
2. Літота (простота) — словесний зворот, у якому знаки описуваного предмета подаються з надмірним їх применшенням. Наприклад: хлопчик-мізинчик, чоловік-нігтик, дівчина-краплинка.
У Марка Вовчка: Внученька качається по садку білим клубочком: їх бабуся маленька, ледве од землі видно.
Літоту можна почути і в повсякденній розмовній мові: до моєї школи два кроки, це такий чоловік, що в ложці води втопить, до села рукою подати.
Літота у своїй структурі має два значення.
Підтвердженням того, що термін літота функціонує у вітчизняній науці у двох значеннях, зазначено в Українськ ... Читати далі »

Переглядів: 1822 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Алегорія

АЛЕГОРІЯ

Теоретичні відомості

1. Алегорія (від гр. - інше говорю) — іносказання; троп, у якому абстракне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.
2. Алегорія — це поширена метафора; троп, за допомогою якого певні абстрактні (віддалені, неясні) поняття замінюють життєвим конкретним образом, людей зображують у вигляді явищ природи, предметів тощо, а іноді й живих істот, тобто тварин, птахів.
3. Алегорія — перенесення явищ одного кола явищ на інше, наприклад: відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ; природи, іносказання.
4. Алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищі предмет ... Читати далі »

Переглядів: 1834 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Іронія

ІРОНІЯ

Теоретичні відомості

1. Іронія (від гр. eironeia — удавання, насмішка) — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли; сказане в контексті мови набуває протилежного значення; висміювання, яке містить у собі оцінку того, що висміюється.
2. Іронія — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному чи навіть у захопливому тоні, а мається на увазі зовсім протилежне.
3. Іронія — це художній троп, я ... Читати далі »

Переглядів: 1301 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Інверсія

ІНВЕРСІЯ

Теоретичні відомості

1. Інверсія (перевертання) — стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим і звичайним, з метою виділити певне слово чи фразу.
2. Інверсія — змінений порядок слів у реченні.
3. Інверсія — підкреслення важливої ознаки зображуваного з метою виразного поетичною змалювання його.
Зміна порядку слів у поетичній мові зумовлена:
а) потребою звернути увагу на окремі слова; наголосити на них;
б) прагненням надати вислову більшого напруження й емоційності;
в) вимогами віршового розміру.
Наприклад:
Я в Стопчатові родився,
Та до Києва була мені путь,
Щоб двадцять четвертого серпня
... Читати далі »

Переглядів: 779 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Символ

СИМВОЛ

Теоретичні відомості

1. Символ — предмет чи слово, що умовно виражає сутність якого-небудь явища.
2. Символ (symbolon — умовний знак) — заміна абстрактного або узагальнювального поняття конкретним образом.
3. Символ — один із тропів, умовне позначення явища чи поняття іншим на основі схожості для передачі стисло, образно, по можливості більш простою формою певне почуття.
Наприклад: гроза — символ небезпеки, боротьби; весна — відродження, молодості; зима — вмирання, забуття; голуб — символ миру; хліб-сіль ... Читати далі »

Переглядів: 3203 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Оксиморон

ОКСИМОРОН

Теоретичні відомості
1. Оксиморон — стилістичний засіб, що полягає в сполученні протилежностей; пародоксальний вислів.
2. Оксиморон полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, унаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект.
3. Оксиморон (оксюморон: від гр. oxymoron) — дотепно-безглуздо, гостро-безглуздо або науково-дурнувато) — фігура художньої мови, коли у звороті поєднуються два антонімічні поняття.
Це свідоме зіставлення чи поєднання контрастних понять, які логічно ніби виключають одне одного, але насправді разом дають нове уявлення.
Приклади оксиморона: крижаний вогонь, світла пітьма, ходячий труп, страшенн ... Читати далі »

Переглядів: 1188 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Антитеза

АНТИТЕЗА

Теоретичні відомості
1. Антитеза (протиставлення) — стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за змістом.
2. Антитеза — (англ. antitpesis — протиставлення) — фігура художньої мови, побудована на контрасті, як антоніми беруться поняття, думки, образи, почуття тощо.
3. Антитеза — різке протиставлення прямо протилежних понять, рис характеру чи певних думок із метою чіткого виділення якоїсь важливої ознаки, досягнення певного виражально-зображувального ефекту.
Наприклад:
Моя любов сягала неба,
А Гр ... Читати далі »

Переглядів: 965 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Риторичні фігури

РИТОРИЧНІ ФІГУРИ

Теоретичні відомості

Риторичні фігури (гр. retorikos — ораторський, красномовний) — особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.
Риторичні фігури, пов'язані з відхиленням від певних комунікативно-логічних норм оформлення фрази.
До риторичних фігур відносяться риторичні звертання, запитання, оклики, риторичне окличне речення.
Художні функції риторичних фігур — виразити якесь сильне почуття, надати мові поетичності, жвавості.
Наприклад: — Ой лишенько! Як той бідний Василько приб'ється в таку негоду! (М.Коцюбинський); Тарас «...іде, плаче: — Що мені тепер ... Читати далі »

Переглядів: 1859 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Синтаксичні повтори

СИНТАКСИЧНІ ПОВТОРИ

Теоретичні відомості

Художні функції повторів - виділити в реченні якесь слово чи словосполучення, важливі для повного і точного вираження думки або почуття; підкреслити тривалість дії і уповільнити плин мови, надати їй урочистості; вказати на велику кількість предметів чи істот.
До повторів належать: тавтологія, анафора, епіфора, кільце, рефрен.

... Читати далі »

Переглядів: 1451 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Анафора

АНАФОРА

1. Анафора (від гр. anaphora - винесення нагору) - повторення слова або віршованого рядка.
2. Анафора створюється шляхом повтору початку речення, поетичного рядка, строфи, прозової фрази, абзацу, слова чи групи слів.
3. Анафора (повторення) - стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць (єдинопочаток).

Наприклад:

Хіба забув Катерину?
Хіба не пізнаєш?
Подивись, мій голубе,
Подивись, на мене:
Я Катруся твоя люба.
Т. Шевченко

У поемі М.Рильського "Слово про рідну матір" кожна нова строфа починається піднесенням і урочистим рядком:

Благословен ... Читати далі »

Переглядів: 655 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Епіфора

ЕПІФОРА

1. Епіфора - стилістичний засіб, що полягає в повторенні однакових висловів, слів або звукових сполучень у кінці вішових рядків чи строф із метою посилення виразності поетичної мови.
2. Епіфора (гр. epiphora - повторення) - фігура художньої мови, коли однакові слова, фрази, сполучення звуків повторюється в кінці рядків, строф - якщо це поезія, у кінці речень, уривків - у прозі.

Наприклад:

Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхається весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.
П.Воронько

Трапляються випадки, коли епіфора виконує роль стержня оповіді, у якій образові реалії контрастуют ... Читати далі »

Переглядів: 1206 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Кільце

КІЛЬЦЕ

1. Кільце - повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частин.
2. Кільце - повторення у кінці твору яких-небудь елементів його початку (звукових, лексичних, синтаксичних, смислових).

Наприклад:

Вставай, Україно, вставай.
Виходь на дорогу свободи.
Д.Павличко

Ми думаємо про вас. В погожі літні ночі,
В морозні ранки, і в вечірній час,
І в свята гомінкі, і в дні робочі
Ми думаємо, правнуки, про вас.
В.Симоненко

Я вийду на той дощ, що хлюпотить знадливо,
Я в нього увійду, як у дитинство диво,
Під краплі сивину підставлю молоду,
Лиш цього нехай не вздрять мої нащадки,
Яким призначено дощу боятись. Крад ... Читати далі »

Переглядів: 893 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Теорія літератури. Рефрен

РЕФРЕН

1. Рефрен - уривок тексту, який час від часу повторюється, допомагаючи тіснішому об'єднанню його компонентів і наголошуючи на певному аспекті думки.
2. Рефрен (франц. refren) - приспів, композиційний прийом, що служить концентрації семантичних нюансів, наголошення на основній ідеї поетичного твору, здійснюється повторенням у кінці кожної строфи, компактної одиниці ритмічного членування твору, слова, рядка чи цілої строфи, що концентрує головну ідею.
3. Рефрен (чи приспів у пісні) - це рядок чи кілька рядків, які повторюються (іноді з незначними змінами) у кінці кожної строфи (куплета) чи групи строф вірша.

Наприклад:

Та орав мужик край дороги, /2
Гей, цоб! ... Читати далі »

Переглядів: 1790 | Додав: Admin77 | Дата: 10.11.2013 | Коментарі (0)

Форма входу

Календар

Архів записів

Наше опитування

Друзі сайту

Статистика